середа, 26 серпня 2015 р.

День прапора та День незалежності України відзначили у Білій
23 серпня 2015 р. відбулося національно-патріотичне дійство "Сила України - в єдності народу" приурочене  24 річниці Незалежності України та Дню Державного прапора.
 До підготовки та проведення дійства на належному рівні долучилися працівники Білівського будинку культури, бібліотеки-філії та депутатський корпус Білівської сільської ради. 
Побачити дійство, яке відбулося на території спортивного комплексу «Чемпіон» завітали наші односельчани та гості села. З привітальним словом до громади звернулася в.о. сільського голови Надія Котуза та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці о. Богдан Верхомій.. Надія Іванівна у своїй промові привітала співвітчизників та односельчан зі святом, а також вручила грамоту почесній жительці села Біла, відміннику народної освіти, майстру декоративно-прикладної справи Бурдяк Марії Несторівні. Окрема подяка за багаторічний вклад у розвиток села Біла та сумлінну працю у вивченні історії, та зокрема написання двох книг про історію села «У водовертях Серету» та «Важкий кожух, але свій» була вручена журналісту та письменнику, редактору газети «Вільне життя» Федоришину Петру Степановичу. Також подяки з рук Надії Іванівни за багаторічний вклад у розвиток села, та зокрема народного мистецтва отримали майстрині-вишивальниці  Кулій Марія Степанівна та Бабій Марія Іванівна. Щирі слова подяки лунали в цей день і на адресу матерів мобілізованих воїнів АТО. 
Зі знакової для кожної держави пісні – національного гімну, у виконанні народного аматорського хору розпочалося свято Незалежності у Білій. Також з вуст учасників хору в цей день лунало ще дві символічних для українців композиції – «Ой, у лузі червона калина похилилася» та «Господи, помилуй нас» - солісти отець УГКЦ "Воздвиження Чесного Хреста" Володимир Заболотний та Світлана Гнатюк керівник хорового колективу.
 Великий вклад у святковий концерт зробили й талановиті художньої самодіяльності будинку культури с. Біла: Винничин Настя, Фундитус Настя, Фірман Юля та Сущинський Іван під керівництвом вчителя музики Білівської ЗОШ і концертмейстера СБК Ігоря Магеги. Протягом концерту активні та енергійні діти співали, танцювали, читали поетичні рядки та навіть влаштували цікавий флешмоб під популярну композицію співачки Тіни Кароль «Україна – це ти», постановка − балетмейстер, керівник зразкового ансамблю танцю «Галицькі візерунки» Ольга Дембіцька.
В бібліотеці-філії до 24-ї річниці Незалежності України  було оформлено книжково-ілюстративну виставку "Ти шляхом праведним, святим, йшла до волі, Україно" та до дня прапора "Відроджена святиня - знамено України".

      Свято української незалежності, свято вільних людей на Богом даній їм землі, вже вдруге минає у страшній, наче несправжній реальності. Від рук російських найманців гинуть українці, і поки їхня безневинна кров окроплює українську землю, Україна не є вільною. Тож, нехай страшна війна якнайшвидше завершиться, а пам'ять про героїв, які віддали своє життя за Батьківщину ніколи не покине наші вдячні серця. Слава Україні! Героям Слава!
 
 
 
 
 
 
 
 


неділя, 23 серпня 2015 р.

23 серпня, неділя
День Державного Прапора України
 Державний Прапор України - прапор із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства. Згодом ці два кольори набувають значення державних.
У середині XVII ст., Після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими або жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських хоругвах, прапорах і клейнодах.
Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як едінонаціональное на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.
24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.
У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, який святкується щорічно 23 серпня. До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.
(Цікаву версію щодо походження синіх і жовтих кольорів висунув історик і мовознавець зі Львова Б. Якимович. На його думку, слово "хохол" монгольського походження і складається з двох частин: «хох» - синій, блакитний, небесний, «улу» (юлу) - жовтий.)

пʼятниця, 14 серпня 2015 р.

Літечко-літо мудрістю книг зігріте

Розширити знання дітей про флору та фауну, формувати у дітей бережливе ставлення до природи, бажання пізнавати
навколишній світ - таку мету поставили перед собою бібліотекарі бібліотеки-філії с. Біла, запросивши читачів-дітей взяти участь у віртуально-природничій мандрівці в вольєр диких тварин білівського лісництва.
 Хлопчики та дівчатка відправилися у захопливу віртуальну подорож до вольєру.за допомогою медіа технологій переглянули життя диких тварин у білівському лісі.
Презентація фото диких тварин доповнювалася цікавими розповідями про життя звірів вольєру, їх годівлю, звички інженером-програмістом бібліотеки Коцаном С. А.