"МІЙ ДІМ БУДЕ НАЗВАНИЙ
ДОМОМ МОЛИТВИ
ДЛЯ ВСІХ НАРОДІВ"
(Іс. 56, 7).
Через різні епохи історії пройшло село Біла, про що свідчать ті чи інші пам'ятки, штрихи минувшини. Тільки віра в Бога дала силу жителям Білої долати все в житті, приймаючи з подякою від Творця і радість, і труднощі, і смуток, і різні випробування. А духовною силою вони сповнялися в християнських храмах рідного села.
«Історію Білецьких церков» та «Першу мапу села» презентували у Білій
Історичну виставку-презентацію за темою «Історія Білецьких церков» та «Перша мапа села» 5
жовтня представив увазі білівчан відомий журналіст та публіцист,
редактор газети "Вільне життя" та виходець зі с. Біла, Петро Федоришин.
Ця людина, як ніхто інший цікавиться історією своєї малої Батьківщини і
знання, якими вдовольняв Петро Степанович свою історичну цікавість у
великому обсязі відображені в книзі про село «У водовертях Серету».
Непересічне
дійство пройшло у приміщенні Будинку культури, де були розміщені
унікальні картини – ілюстрації перших Білецьких церков, перша мапа села,
макет першої церкви, виконаний мешканцем Білої паном Паскевичем та
реставрований хрест із купола однієї з перших церков, що зберігався ще в
одного жителя села пана Савіцького. На виставці були присутні священики
о. Богдан Верхомій та о. Юрій Верхомій, директор Білівської ЗОШ Юрій
Яровий спільно з педагогічним колективом школи, гості з м. Чорткова та
інші небайдужі жителі села.
На
картинах, які були в точності змальовані зі старих книжкових малюнків
та фотографій показана метаморфоза від першої Білецької церкви до
останньої. Про історію побудови цих храмів Петро Степанович детально
розповів громаді з допомогою чітких ілюстрацій. Варто зазначити, що
колекцію унікальних картин журналіст подарував на зберігання до архіву
сільської школи.
Не
менш вартісною в історичному доробку журналіста є і перша мапа села, на
якій в тому числі позначено місце знаходження першої Білецької церкви.
Шлях до отримання унікальної карти розтягнувся в часі на довгих 2,5 роки
та відстані в майже тисячу кілометрів. Адже зберігалася вона не деінде,
а у військовому архіві столиці Австрії, Відня, позаяк село було свого
часу приєднане до складу Австро-Угорщини.
Зацікавлені
жителі після виступу Петра Степановича ставили йому запитання, а
присутній на виставці о. Юрій мовив громаді своє слово. Священик
подякував організатору виставки за нелегку пророблену ним роботу і
висловив своє бачення ситуації на сході України. Також з боку сільського
голови Володимира Шматька, який повернувся на декілька днів у відпустку
із зони АТО, вкотре прозвучала пропозиція створення історичного музею у
приміщенні сільської бібліотеки.
Аліна Сокальська
Фото Сергія Коцана
Білівчани, які не були на презентації, мали можливість ознайомитись з безцінними експонататами на виставці в бібліотеці-філії, яка функціонувала протягом місяця.
