Олександр Барвінський народився 8 червня 1847 р. в селі Шляхтянці (нині Збаразького району Тернопільської області) в родині греко-католицького священика, шляхтича гербу «Нечуй-Вітер» (Jastrzębiec). У 1868 р. закінчив філософський факультет Львівського університету. Працював на учительських посадах у Бережанській ґімназії, Тернопільській та Львівській чоловічих учительських семінаріях. У 1891-1907 рр. – депутат Палати Послів австрійського парламенту, у 1894-1904 рр. – Галицького сейму. 1906 р. О. Барвінського іменовано урядовим радником, у 1910 р. – радником двору. З 1917 р. – член Палати Вельмож (вища палата австрійського парламенту). У 1893-1918 рр. – член Крайової шкільної ради (орган, що контролював галузь освіти Галичини). У 1893-1897 рр. – перший голова реформованого Наукового товариства ім. Т.Шевченка. У 1889-1895 рр. – заступник голови товариства «Просвіта», у 1891-1896 рр. – голова Руського педагогічного товариства. Почесний член цих двох організацій, а також товариства «Сільський господар». Кавалер орденів Залізної корони ІІІ класу та Червоного Хреста ІІ класу. Похований на Личаківському цвинтарі у родинному гробівці, що знаходиться за красивим пам’ятником на могилі його брата Володимира.
Як політик, О. Барвінський розпочав формуватися ще в половині 60-х років, належачи до грона ранніх народовців. З його ім’ям прийнято пов’язувати польсько-українську угоду 1890-1894 рр. у Галичині (так звана «нова ера») та її продовження у 1895-1897 рр. (т. зв. «новий курс»). Засновник Християнсько-суспільної партії (1911, у 1896 р. угруповання О. Барвінського називалося Католицький русько-народний союз, у 1901 р. – «Руська громада») – першої української консервативної партії. Помер 25 грудня 1926 р. Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі у Львові
Немає коментарів:
Дописати коментар