27 січня 2015 року

155 років тому

 у 1860 вийшов з друку 

повний "КОБЗАР"

Тараса Григоровича Шевченка

Тобі, Україно мій мужній народе, складаю я пісню святої свободи.

22 січня

2015 року

Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки, закріплений в Універсалі Директорії УНР, унормовував омріяні попередніми поколіннями ідеали української соборності. Однині є єдина незалежна Україна. Однині народ український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, будує нероздільну, самостійну державу на благо і щастя всього її трудового народу.
 

Цій вікоповній даті в бібліотеці приурочено годину державності

 "День Соборності: мовою фактів і документів"

 

 

Для читачів бібліотеки до цієї знаменної дати оформлено книжково-ілюстративну виставку

 "О берегине невпокорена моя, Соборна й непоборна Україно"

Радуйся, земле - Син Божий народився...

Щирі і дзвінкоголосі колядки огортали село, прославляючи народження нашого спасителя Ісуса Христа. Цій знаменній події було приурочено фольклорно-вертепне дійство "Вселенная, веселися, бо Син Божий народився"

Щирі віншування линули до осель білівчан, наповнювали серця людей світлою радістю Різдва і надією на щасливе майбутнє нашої славної України.

Викладка книг 
"Народні свята року: звичаї, традиції, обряди зимових свят"
знайомила користувачів бібліотеки з неоціненною скарбницею знань про це величне свято.

Важкий кожух, але свій

Два роки тому вийшла книжка "У ВОДОВЕРТЯХ СЕРЕТУ" з історії с. Біла Петра Федоришина, нашого земляка, великого патріота села, знаного краєзнавця. Завдяки добродійності Петра Степановича в бібліотеку ним передплачено журнал

 "Літературний Тернопіль", 

за який ми йому щиро вдячні. Зустріч з творчістю Петра Степановича  Федоришина - це маленьке свято. Нині автор готує до друку нове видання про своє родинне село. Пропонуємо читачам бібліотеки ознайомитися з кільіома оповідками з майбутньої книги, надрукованих в журналі  

"Літературний Тернопіль".

Це оповідання "НІЦ НА МІСЦІ НЕ СТОЇТ", "СУСІД ВИНЕН", "ІСААК ПРИЇХАЛИ", "ІВАНІВ КІНЬ", "ВАЖКИЙ КОЖУХ, АЛЕ НЕ СВІЙ".

Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією рідного села, прочитати ці оповідання в бібліотеці.

Гарантуємо - зустріч з оповідками нікого не залишить байдужим.

Виставка-портрет "ВЕЛИКИЙ СИН УКРАЇНИ" (До 80-ти річчя від дня народження В. Симоненка)

 08 січня 1935 року. Народився Василь Симоненко, український поет, журналіст, шістдесятник  

  Василь Симоненко
(8.01.1935 – 13.12.1963),
український поет, журналіст, шістдесятник

8 січня 1935 року в с. Биєвці, що на Полтавщині народився Василь Андрійович Симоненко. Його батько покинув сім’ю, коли Василеві не було ще й року. Школу хлопець закінчив з золотою медаллю, як згадувала його вчителька: «У класі Вася виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень». Після закінчення Київського державного університету ім. Т.Шевченка (факультет журналістики), працював у газетах «Черкаська правда», «Молодь Черкащини», «Робітнича газета». Був членом культурно-мистецького осередку «Клуб творчої молоді», до якого також входили Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Влітку 1963 року був жорстоко побитий працівниками міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла), в зв’язку з чим, в поета відмовили нирки і 13 грудня 1963 Василь Симоненко помер. Обставини цієї справи доволі заплутані, офіційна ж версія смерті стверджує, що український поет помер від раку.

За життя вийшла лише одна збірка поезій В. Симоненка – «Тиша і грім» (1962). Посмертно були опубліковані такі збірки: «Земне тяжіння» (1964), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981), казки «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963), «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965). У 1995 році Василеві Симоненку посмертно присуджено Державну премію імені Т.Г.Шевченка. Щоб не писав Василь Симоненко: інтимну чи патріотичну лірику, твори для дітей – він у всьому проявляв майстерність та щирість. Творчість Симоненка змушує кожного читача задумуватись над одвічними питання добра і зла, сенсу життя, любові до України, відповідальності кожного перед Батьківщиною. 

 Симоненко В.А. Поезії. К.: Рад. письменник, 1984.

    До цього однотомника, крім кращих віршів, поем і казок, увійшли також окремі твори, які були відомі з періодики або зберігалися в архіві письменника. Багата його спадщина на інтимну лірику, невіддільну, однак, від громадянського, загальносуспільного начала, позначену повагою, любов’ю до людини.

 

В.Симоненко.Народ мій завжди буде. К.: Веселка,1990.

   Книжку склали вірші, поеми, легенди та казки. До неї увійшли також ранні маловідомі твори, які друкувалися лише в періодичній пресі. Увійшли в цей збірник веселі дотепні казки поета, а «Казка про Дурила» - лебедина пісня поета, бо вона написана не тільки для дитячої уяви, а й для дорослої пам’яті про пережиті, криваві дні.

 В.Симоненко. Півні на рушниках. Львів: Каменяр,1992.

   У жанрі «малої прози» , талант письменника тільки розкривався. В оповіданнях вражає внутрішня одухотвореність, яка переважно протистоїть чи то духовній ницості, чи просто побутовій приземленості. В цьому виявляється романтичний підхід до життя, такий характерний для багатьох віршів Симоненка.

 Поезія: Ліна Костенко,Олександр Олесь, Василь Симоненко, В.Стус. К.: Наук. думка, 2001. 

      …Не шукав я до тебе

Ні стежки, ні броду,

Бо від тебе узбіччям

Ніколи не брів –

Я для тебе горів,

Український народе,

Тільки, мабуть,

Не дуже яскраво 

Горів.           

 Не шукаю до тебе

 Ні стежки, ні броду –

 Ти у грудях моїх,

 У чолі і в руках.

 Упаду я зорею, 

 Мій вічний народе,

 На трагічний і довгий

 Чумацький твій шлях.

 В.Симоненко. Вибране. К.: Школа, 2002.

      Окрім творів В.Симоненка, які вивчаються за шкільною програмою, а також рекомендовані для позакласного читання, до хрестоматії увійшли навчально – методичні матеріали на допомогу вчителеві та учню.

  

 

В.Симоненко. Маленькі сонця. Черкаси: Відлуння – Плюс,2005.

    Книга «Маленькі сонця» розрахована на дітей молодшого шкільного віку. Син поета Олесь згадує: «Він не спав усю ніч, а наступного дня під вечір уже декламував мені казку про дивного і доброго Лоскотона, про царя Плаксія і його мерзенного Макаку – Забіяку. Так народжувалась дивовижна казка»

 В.Симоненко. Цар Плаксій та Лоскотон. К.: Національний книжковий проект,2012.

 

 До збірки творів талановитого поета увійшли казки, вірші, сонети, поеми, байки. Видання стане в пригоді вчителям та учням, збірка прислужиться тим, хто глибше і досконаліше хоче пізнати творчість В.Симоненка.

Завітайте у бібліотеку, 

перегорніть сторінки книжок Василя Симоненка

і ви побачите кого любить поет, 

що оспівує,

і проти чого спрямовує своє  поетичне слово.